ОЙ СНИТЬСЯ ЧАСТО ТЕ МЕНІ.
як на могилі кобзарі
Ізнову грають на Дніпром
Тим хочу я забутись сном
Іще хоча би на годину.
Відвівати стару Вкраїну
Там десь на Хортиці була
Білява хата..
Де жили дід з бабою.
Старі-старі..
До них йшли здавна кобзарі.
А ще раніше козаки ,
Та нащо нам оті роки?
І згадка та нащо брехлива?
Коли навкруги стільки "дива."..
Будується, гарчить, рипить..
І тільки хата в сні все спить,
Тихесенько, під осокором отим старим
І я прощаюся знов з ним.
Немов навіки..
"Прощавай, мій тихий, український Рай!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833237
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.04.2019
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)