І з ким ми боремося, коли себе не можемо
загнуздати. Ах, ці пристрасті похоті, жадоба до влади
і панування, грошолюбство, зарозумілість..., гординя,
що аж розпирає, так і пре чи тебе, чи з тебе, чи до
тебе. У кожного своє. Та чомусь я краще бачу твоє,
бо ти "впав мені в око" і став..., став моїм уподобан-
ням. Авжеж! Ну, як тут без пожеж?
І загорівся храм, храм душі. Горить та не
згорає, як Неопалима Купина. О! Це дивина і думаю
собі я, чи любов ця реальність, чи сон, видіння. Чи це
мені наснилося, чи нагадалося та щось та й сталося.
Та це жтвоє серце палає, а іскра із нього
в моє потрапляє. О! Як потрапила.
І запалало багаття. В любові сильні ми,
браття! Істинна любов і гріхи покриває. Ба! Це ж
весна і нас з головою накриває.
" Наша боротьба не проти крови і плоті,
а проти начальства, проти влади, проти світоправи-
телів темряви віку цього, проти духів злоби підне-
бесних. Для цього прийміть повну зброю Божу, щоб
ви змогли протистояти в день злий і, все подолавши,
вистояти. Отже, станьте, підперезавши стегна ваші
істиною, і зодягнувшись у броню праведності, і взув-
ши ноги в готовність благовістити мир; а понад усе
візьміть щит віри, яким зможете погасити всі розпе-
чені стріли лукавого; і шолом спасіння візьміть, і меч
духовний, що є Слово Боже". ( Еф. 6-17).
"... милосердя хочу, а не жертви" ( Мт. 9. 12-13).
Милосердя, прощення, любов.
І п"ємо ми Господню чашу,
І шукаємо дорогу нашу, свою.
І де та дорога спасіння?
Зішли о, Господи, ти нам
Прозріння, розуміння
І в дусі любові - єднання,
Щоб здійснилося наше бажання.
Миру, любові, добра
Прагне наша душа.
А ще зміцни нас у вірі,
Що без тебе, Господи,
Ми зовсім безсилі.
І ота надія,
Що почуєш, Господи,
Ти нас -
Змінює уже цей час.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833181
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.04.2019
автор: яся