Знову забарилася
До нас прийти весна.
Мабуть, загубилася
В лузі десь вона,
В торішній нескошеній,
Високій траві,
Росами де зрошено
В сірій гущаві.
Хмари зупинилися
В небі, угорі,
Краплями спустилися
На дахи в дворі.
Вже не чути пташечки –
Тихенько мовчить,
А дощик аж ондечки
В шибку стукотить.
Темно, посіріло –
Все сумне навкруг.
Мабуть, звечоріло.
А чи винен луг?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833177
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.04.2019
автор: Ольга Калина