Я кожного разу чекаю на ранок
Щоб знову побачить тебе
ніхто не потрібен між інших панянок...
Щось в грудях мені шкребе
Знов на зупинці стою і милуюсь
Пекельним вогнем кучер
Хотілось би вітром мені стати
Роздувши полум'я вщент
І капелюха твого зірвати
Подихом лугових трав
Щоб на покосі з тобою лежати
вдихаючи твій аромат..
Та ось автобус під'їхав не вчасно
Додому мене несе
Подумаю, що знову не цього разу...
Щоб завтра повторилося все.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833155
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.04.2019
автор: Бармаглот