Пішов Максим на рибалку
Усі снасті взяв з собою
Кльов чомусь поганий зранку
Ще й проблеми із ногою
Ішов випивши додому
Підсковзнувся і упав
Через пів доби по тому
Лікар гіпс йому наклав
Мимо їхав велом Йван
Привітався до Максима
- Як рибалка, запитав
Посмішка у того сива
Став далеко від села
Та і Йван давно поїхав
Трохи Максим задрімав
Глядь, крокодил лізе
Від страху звісно закричав
Та і гайда втікати
Навідь Йвана наздогнав
Спинився біля хати
Він дихнути вже не міг
Не то, щоб говорити!!!
Таку дистанцію пробіг
Пішов у баню митись
Зумів усіх він розсмішити
Шаленну швидкість розвивати
У штани швидко навалити
Та ще Івана перегнати
У страху очі завеликі
Миттєво відстані долає
Складаються у житті миті
Космічні швидкості бувають
Довго насміхались у селі
Як Максим став чемпіоном
Злився він чомусь тоді
Та змирився згодом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833041
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.04.2019
автор: Валентина Ярошенко