Ти бачив, крига в річці як скресає?
А чув, як лід, ламаючись, дзвенить?
Навколо біле місяцеве сяйво,
І ти, неначе в тому завинив,
Що мимоволі став єдиним свідком
Того, як річка, стомлена від сну,
Не зрозуміла, щастя в неї звідки,
Дзвеніла лунко й кликала весну.
А вже коли крижини оживають
І шлях шукають, товпляться у ряд,
Це дійство навіть кілька днів триває,
Зірки вночі на диво те зорять.
Хтось річку цю давно назвав Сулою,
Романтика присутня в назві цій,
Чи Сулейман також колись весною
Був, як скресала крига на ріці?
01.03.13
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833029
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.04.2019
автор: Ганна Верес