Плетуться косами строкаті дороги,
я тебе проводжаю в далеку путь.
Ігнорую в собі повстання тривоги,
хоч вони й сиренами в серці гудуть.
Сплетіння рук морським вузлом,
палкі, але сумні слова "кохаю".
Тебе чекаю я крізь втому й сон
і за тобою всюди янголом літаю.
Нехай тобі лиха не стрінеться біда,
підступний смуток не потрапить в душу.
І розум буде світлим й чистим як вода,
а зранку лиш слова собі "Все зможу!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833018
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.04.2019
автор: Поліна Лісовська