У просторі Всесвіту, в часі
Маленька планета летить.
Постійно її щось "ковбасить".
Біда не вщуха ні на мить.
Торнадо, тайфуни, цунамі,
Вулкани всю Землю трясуть.
Хвороби, ще досі незнані,
І війни смерть людству несуть.
А люди чекають прибульців,
Немов панацею від бід.
Століття минають. На Кульці
Щодня божеволіє світ.
Спитаєте:"Хто і для чого
Створив це безглузде життя?"
Зверніться до Бога живого.
Порадить він вам каяття.
Покайтеся щиро. Можливо,
Біда оминатиме вас.
А Землю оцю нещасливу
Господь покарає не раз.
Рецептів спасіння планети
Від лиха не маю, на жаль.
Перегляд новин в інтернеті
В душі викликає печаль.
А люба планета тим часом
Кружляє, байдужа до всіх.
Страждає на ній біомаса
І чути Нечистого сміх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832920
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.04.2019
автор: Leskiv