Пробач, що я принесла гірку сльозу навесні!
увірвалась ,непроханою птахою в життя.
Від байдужості ранки вмивались у сльозі...
що закохалась, і ти був перша любов моя.
Навіщо ,повірила у щирі слова твої...
що я твій ідеал... любиш ,мене понад життя,
А безнадійно, пролітали роки молоді...
без любові, на кострищі згорали почуття.
Ти знаєш, без тебе самотньо і в душі зима,
виграє скрипаль на скрипці і додає жалю.
Іде, годинник на стіні ...міряє рік за два,
душа, моя страждає ,ще мабуть досі люблю.
А лебідь, лебідку захищає у польоті ...
дужим крилом від негоди , вітру, дощу грози ...
Я дала, ключ від серця у поетичній ноті.
щоб тобі, розквітали окрилені мрії, зірки.
Без тебе, так сумно... і білий день, як чорна ніч.
і у журбі, печалі цвітуть сади навесні.
Болію ,бо ми з тобою ,різні... і в тому річ,
і навіщо ,наші долі зустрілись на землі.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832845
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2019
автор: Чайківчанка