Дві тисячі років,
Як пригорща зернят.
Землі вони даровані
По черзі.
Та кидали їх в грунт,
Здається, навмання.
Ще й урожай не раз
Бував розтерзаним.
І ось нарешті мить,
Коли ми беремо
Двохтисячну,
Останню насінину.
На ній священний знак
Ісусове клеймо.
Що ж виростим? –
Чи хліб, чи полининня?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832799
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2019
автор: Ніна Багата