Два куми жили у селі
Удвох кохали Дашку
Не було у неї " Ні"
Дали б лише їй пляшку
Коли вип'є баба - бомба
Секс у ній палає
Не скористатися тим чом-би?
Кумів задовольняє
Один іде, приходе інший
Обох вона бажає
Та зрозуміли куми пізно
Що "Снід "у них гуляє
- О Боже, що робити?
Така страшна хвороба?
Змогли дружини підробити
Даша, для них " Озноба"
Куми не спали і не їли
Боялися померти
Дружини заявили сміло
Й відповіли відверто
- Тепер буде " Карантин"
Процедура така довга...
Ні в ворота, а ні в тин
Ми з кумою на курорти
До Дашки, жодного разу
Не смійте, поновити?
Бачили навідь сльозу
- Бажаєте, щоби"зарили?"
Двоє кумів з тих пір
Сім'єю стали дорожити
Навіщо забагато слів?
Життя у злагоді прожите.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832772
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2019
автор: Валентина Ярошенко