притьмом і пішки…

*      *      *


притьмом  і  пішки
а  у
надозерності  –
вже  білі  зерна!
путі  –  ще  воскової  стиглості...


зерна
а  –  воскової  стиглості


в  голос  жінок
скільки  ліс
                               вніс
тож  гімн  земний  –
невпевненість  могутніх  їх  
                               чоловіків


Хіба  Христос
не  тряс  десять
віків??

21.02.2019

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832722
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.04.2019
автор: Шевчук Ігор Степанович