В цю сумну для нас всіх днину,-
(вибори й війна на Сході)...
Сяду й казочку погідну,-
напишу я для народу...
Ну їх, вибори ці хамські,
восени ще одні будуть,
та щоб стало усім щасно,
написать потрібно людям...
Отож хочете читати,-
не оте, що вгорі крутять
(брехні, звідусіль ті чути),
краще казочку послухать...
Хоч оте, що пишуть рясно,
уже ллється через край,
тож спинися своєчасно,
й веселеньке щось читай...
Якщо є в вас час, читайте,
від душі пишу і щиро...
Всіх героїв уявляйте,
відновіть надію й віру...
Наш народ не завжди щасний,-
бував босий і голодний...
До роботи все ж завзятий,
і до битв він був готовий...
До сім"ї був справедливий
і до гумору невтомний...
Ворогів усіх невірних,
гнав у світ цей неповторний...
А ще був наш люд побожний,
жив із Богом в правді й мирі...
І в покорі сил небесних,-
і моливсь, й робив поклони...
Були звісно й негаразди,
в ті далекі для нас роки...
Та долати вміли вчасно,-
всі життєві ті мороки...
Що ж тепер, скажіть, в нас стало,
розбрат - це вже не дрібниці...
Більшість все до себе тягне,
і за це готові битись...
Розділилося суспільство,
не забули лиш про Бога...
Та нещирі є молитви,
і неправедні дороги...
У багатих особливо,
хоч кишені давно повні,
та вони такі злобиві,
що все тягнуть ще й сьогодні...
І до влади лізуть хитро,
думки й кроки у них хибні,
щоб побільше ухопити,
нерви певне в них залізні...
До багатства усі ласі,
не бояться вже нікого...
І у Раді знов приймають,-
лиш їм вигідні закони...
Для збагачення знаходять,-
всі "дірки" у тих законах,
зовсім втратили вже совість,
не болять болі народні...
Є багато у нас бідних,-
працьовитих і не дуже...
Хтось живе так, ніби мертвий,
й до роботи геть байдужий...
Є й такі, що вже щоденно,-
роблять хибні дії й кроки...
Іншим боляче сьогодні,-
негаразди з усіх боків...
Та все ж більше працьовитих,
і роботу все ж знаходять...
Та зарплати ж в них мізерні,
то ж живуть, як у болоті...
А найважче все ж стареньким,
й тим хто нині дуже хворий...
Мінімалки у стареньких,
і на ліки нема грошей...
Час мина, надії мало,
що покращення прибуде...
Хтось задумується часто,
що ж то далі у нас буде...
Є такі, що й не працюють,
жити ж добре усі хочуть,
вкрасти щось вони шукають,
ще й видурюють охоче...
Тож є в світі щось непевне,
все частіше у нас, люди...
А тут й вибори приперли,
і ще більший розбрат буде...
Казку думала писати,
та ось виникла потреба...
Може хтось буде казати,-
не про це писати треба...
Зауваження прийму я,
написала так,як вийшло...
Потім казку напишу я,
щоб було і гарно,й пишно...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832710
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.04.2019
автор: геометрія