Підслухаю свій сад

Підслухаю  свій  сад,
Як  ясний  місяць  сходить,
Ось  дикий  виноград
До  вишні  щось  говорить.

Він  молодий,  гнучкий,
Шука  собі  опору,
настирливий,  прудкий,
Він  пнеться  вгору-вгору!

Бузок  співає  рок,
Черешня  диригує,
А  явір  до  зірок
Шепоче  щось,  мудрує.

Підслухаю  свій  сад.
Розумні  всі  рослини:
Колючий  кедр  мій  брат,
Сестра  мені  калина.

Хтось  скаже:  світ  ідей
Далекий  від  реалій?
А  я  шукаю  фей
У  китицях  конвалій,

У  кожному  листку
Я  бачу  ніжну  душу,
І  бабцею  в  кутку
Я  зву  стареньку  грушу.

Підслухаю  свій  сад
І  викладу  почуте.
Весною  на  парад
Він  вдягнений  і  взутий

А  вранішня  роса
Жива  його  прикраса...
Тут  мудрість  і  краса
Існують  поза  часом.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832644
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 14.04.2019
автор: Людмила Васильєва (Лєгостаєва)