Щиро дякую за натхнення автору Ulcus
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832540
До тебе приросла, немов вогонь
До ґніта свічки співом полум’яним.
Руйнує темінь гріюче згорання.
Не пустка ніч, а світла темний фон,
Коханий.
Мороз на шкірі спеку видає
Потріскувань промовистого шалу.
Єдині ми – взірець любові сплаву:
Твоє в мені, в тобі горить моє,
Заграво,
До тебе прикипіла серцем всім.
Кохання – не тавро, хоча і муки.
Кричать мовчанням сутінки розлуки
І стукає самотність гучно в дім.
Розпука.
У гущі сліз застигла мить п’янка.
Між цяток воску пам’яттю основи,
Як фенікс, гніт відроджується знову.
Любов’ю вічність душами блука –
Серця єднає Всесвіту рука
Звуком
Світла на фоні ночі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832575
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.04.2019
автор: Серафима Пант