ПРОЗОРА ТИША (ХОКУ)

Осені  полон
мене  не  обійняв  ще.
Ніжуся  літом.

Сумує  серце
за  часом,  що  відходить.
Срібло  на  скронях.

Зоріє  небо  
над  грішною  землею.
Віртуальний  світ.

Принади  волі
в  політ  захмарний  кличуть.
Крилатий  Ікар.

Прозора  тиша
рожевого  світанку.
Роси-кришталі.

Іду  у  осінь.
Під  ногами  шурхотить
опале  листя.

Нічні  химери
гойдаються,  мов  п’яні.
В  душу  страх  шкребе.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832558
Рубрика: Дитячі віршики
дата надходження 13.04.2019
автор: Едельвейс137