[i]I'm on my way down now, I'd like to take you with me
I'm on my way down
minute of decay[/i]
страшно говорити
моє кожне слово сірчана кислота
пригадую колись як пообіцяв собі розповідати про усе
навіть про те як не хочеться нічого розповідати
і ось знову я в цих стінах що витискають із тебе слово
і я думаю
чи слово одержиме мною
чи це я
живу життя одержимий словом.
давай земля закінчиться як книга
чи гра з мінімально реграбельнітю
коли ти відчуваєш що прожив тисячі життів
але жодне з них не зачіпає
коли жодне слово
одержиме
не говорить про справжність
яку ти загубив в одному з тих тріпів зі східним.
ано море пробач
я не настільки сильний як ти думала
я не настільки сильний як думав сам
я так само як мій найкращий друг просто створив довкола себе ілюзію сили
а сам ось йду пустими вулицями які мене виховали
й думаю про те що закінчився
як остання пачка цигарок яку я купив іще минулого року
але тепер навіть без посмішки.
гей, коля,
як ти там
пам’ятаєш як перший впав у проваля в лісі
яке ми обоє не бачили
я спускаюсь за тобою
відчуваючи правильність падіння
і цього разу я майже не відчуваю страху.
і коли старі мамині cdшки заграють колискову
я знову почую кроки свого батька
заплющу очі якомога сильніше
й бачитиму тільки сни
крізь які пробиватиметься хіба
плач матері
що тримає на руках мертву дитину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832528
Рубрика: Верлібр
дата надходження 12.04.2019
автор: Лажневський