Я б хотіла тебе просто обійняти...
Моє серце розривається, прости...
Я не знаю,чим вже твоє лікувати,
Як слова на рани просто лиш бинти...
Ну а справжніх ліків я не можу дати,
Бо не зцілює байдужість надміцна.
Що так вкрила мою душу, зацілує,
Усміхається провиною п'янка...
Бо я прошу кожен раз, що усміхайся!
Бо я вірю в тебе, в твій майбутній рай!
Я минуле, хоч кохане.. не вертайся
І потроху з свого серця відпускай...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832517
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.04.2019
автор: Квітка))