Який сьогодні тихий, теплий вечір!
Із неба сонно місяць погляда.
Солодкий спомин обійма за плечі,
Й надія несміливо – молода
Блакитне небо ніжністю голубить,
Хмарки несмілі все кудись пливуть.
Мабуть туди, де хтось когось ще любить,
Де почуття палкі іще живуть…
Ти пам»ятаєш? Все ж ніби учора,
Той перший погляд, дотик наших рук.
Мить щастя… Диво – ніч… Розмова…
А далі – нескінченні дні розлук.
Знов зорі пильно дивляться із неба.
Але чомусь забути не дають.
Той погляд, голос, очі – тільки в Тебе.
Мені й тепер спокою не дають.
12.04.2019 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832516
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2019
автор: Валентина Рубан