Не переслідуй більше. Не дзвони.
І не шукай для зустрічі причини,
Нам не вернути юної весни,
Навіщо досі ти шукаєш винних?
Твій голос загубився в телефоні,
Мовчання душ прокотиться луною
Любов жива. Вона поза законом,
Але вона живе ще поза мною.
Мовчати все життя. У безголоссі.
І слухати дзвінки твої без слів.
Кохання тихе… ти ще любиш досі?
Скажи, навіщо ти мене зустрів?
Забути б все, спалити всі листи,
Втопити біль без сумніву. Без жалю.
Але куди не йду – усюди ти.
А, може, просто я тобою марю?
Я чую голос твій. Мовчання болю.
Тікаю знов. Ще крок до самоти.
Не відлюбилось. Я в тобі ніколи
Не залишусь проваллям німоти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832386
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.04.2019
автор: Юлія Л