Я слухаю, про що говорить ніч,
Що азбукою Морзе б’є бруківка,
Таємні звуки глибини узбіч,
Котрі вмикає темноти платівка.
Я відчуваю її темний пульс,
Лічу асфальтових аорт удари.
Фантазії мої танцюють вальс,
Як у трамвайному депо клошари.
Крилом дубасять вікна ліхтарів,
Нуртуються у тиші заперечень
І грають джаз на флейтах димарів,
Складаючи мелодії освідчень.
Вицокує годинник на стіні,
У череві сховавши безкінечність,
Іде на схід, де ранків сплять пісні,
Чеканить крок-муштрує хаотичність.
Зовуть примарні звуки за поріг,
Я чую-кличе ніч у таємничість,
Веде мене у лабіринт доріг,
Нових пригод жадана неминучість.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832308
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 10.04.2019
автор: