Зупинитися, об’єднатися
За зачиненими дверима,
Під замком від людського ока,
Із заплаканими очима,
Комусь правда, комусь морока…
Перекручена, і спотворена,
У брудні одежі зодягнена,
Хижим дзьобом брехнею – ворона
На шматочки дрібні розтягнена.
Перевернута з ніг на голову,
Світла – краплею ледве блимає,
Скільки бруду тут! Скільки смороду!
Хіба розум цей натиск втримає?!
Зупинитися, об’єднатися,
Не хохлами буть! Українцями!
Вигнать ворога, чи все ж здатися?!
Знов брататися із чужинцями?!
Боже, змилуйся, збережи наш край,
Не дозволь реваншистів повернення.
В розум і серця світла – мудрість дай,
Прожени від народу затемнення….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832306
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2019
автор: Наталка Долинська