[youtube]https://youtu.be/WjVjUzVQF1A[/youtube]
Поч.22сек.
Коли я повертаюсь додому,
По крутій стежині в гори спішу.
Біля хати мене зустрічають
Мальви, які є оберегом, в саду.
Мати квіти давно посадила
Як зіницю ока їх берегла.
То символ України говорила,
І їм має бути честь і хвала.
Та давно уже мами немає
І стежини споришем поросли.
А рожевий цвіт мальв не зникає
Що біля вікон високо зросли.
І привітно зустрічає завжди.
В рідний край я завжди повертаю,
Синівську любов до нього бережу.
Коли до маминих мальв завітаю,
За них щиру подяку мамі складу.
Коли я повертаюсь додому,
По крутій стежині в гори спішу.
Біля хати мене зустрічають
Мальви, які є оберегом, в саду.
До ясно рожевих мальв підійду,
Яскраві квіти в руках потримаю.
І здається мені, що як уві сні
Ніжні материнські руки відчуваю.
Програш.
Твою ласку матусю пам*ятаю
Хоч і в інший світ ти відійшла. 2 рази.
Мальви твої в саду- оберігають
За них тобі і від онуків хвала.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832279
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2019
автор: dashavsky