У горі своєму замкнулась
І виходу з нього нема.
Закрилась у ньому, забулась,
А в серці - холодна зима.
Мене повертають на землю
Подруги моєї слова:
Журбою гачу де я греблю
Й посохла із горя трава;
Де сумно стоїть смерека
Й бузок не цвіте в саду;
Де чорнії хмари здалека
Приносили часто біду;
Де камінь лежить на серці -
Його не розбити ніяк,
А вітер в смертельнім скерцо
В душі залишає знак.
-Проходь, як прийшла, подруго,
Я чаю тобі наллю.
Зі мною поділиш наругу,
Яку я у серці таю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832206
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2019
автор: Ольга Калина