Вертають на землю

У  горі  своєму  замкнулась
І  виходу  з  нього  нема.  
Закрилась  у  ньому,  забулась,
А  в  серці  -  холодна  зима.  

Мене  повертають  на  землю
Подруги  моєї  слова:
Журбою  гачу  де  я  греблю  
Й  посохла  із  горя  трава;  

Де  сумно  стоїть  смерека
Й  бузок  не  цвіте  в  саду;  
Де  чорнії  хмари  здалека
Приносили  часто  біду;

Де  камінь  лежить  на  серці  -
Його  не  розбити  ніяк,
А  вітер  в  смертельнім  скерцо
В  душі  залишає  знак.  

-Проходь,  як  прийшла,  подруго,  
Я  чаю  тобі  наллю.  
Зі  мною  поділиш  наругу,
Яку  я  у  серці  таю.  

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832206
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2019
автор: Ольга Калина