Всі межі наскрізь вільні -
Невигадана доля,
По центру - берег-лінія,
В воді - дзеркальне поле,
Два Місяця з кришталю
У небі пурпуровім,
Неначе конюшина,
Небачене видовище,
Життя бунтує морем!
Ріка ламає землю,
Породжує життя,
Водою йде пульсація,
А спереду - меандр.
Тривожно прокидатись,
Як світло у пітьмі,
Як спрагою своєю,
Мов по землі іти -
Це - віра у Ісуса,
Це - вірування в Крішну,
Це - віра в Бодхісаттву,
У себе віру спроба
Скрізь інших віднайти.
Ріка синіє стрімко,
Все хилиться довкола,
Сильніша все пульсація,
А спереду - меандр.
Ось ти ідеш ізнову,
І час, неначе ідола
Руйнуєш невблаганно,
Немов буття покинула.
Слова забуті згадую,
Круги ідуть від тебе,
А чи ти є у крузі,
Як я, чи світ, чи хто
Сюди сама поринула?
Засяє Сонце в бурі
І береги затонуть,
Пульсація - всесильна!
Меандри - скрізь, усюди!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832180
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 09.04.2019
автор: Зіґфрід