Поясніть люди, чому правдонька в кайданах?
Хто безсоромно, наважився закувати?
Чи безжалісний, що літала на майданах?
Мовчиш народе? Що не здатен врятувати?
Її, як пташку, збивши кинули за грати,
Брехню піднісши, до найвищих вершин в світі,
Як павучиха, хоче давно все заснувати,
Знесилить правду, радіть поклавши на лікті.
І так безжально, випить кров її народу,
Щоб неспроможна, здійнятись, літати вільно,
Щоби забули про краще й про свободу,
Всюди мережки, брехня снувала повільно.
Немає волі, на жаль, не шанують життя,
Сказать бояться, мудрі, верішальні словаЮ
В душах тривога, яким же буде майбуття?
Люди не бійтесь, знайте правда не полова!
Ще трохи чАсу, сміливо розправить крила,
Брехні нарешті й терпінню настане кінець,
Від нас залежить, щоб павутина не вкрила,
Нашу свободу і стукіт молодих сердець!
07.04.2019р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831975
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2019
автор: Ніна Незламна