Розумний ти, або брехливий?
Нахабний ти, або сміливий?
Ми з малку вчимося брехні
І кожен грає роль всі дні.
В дитинстві граєм ми в дорослих,
У школі граємо розумних,
У вільний час ми Казанови,
Боксери, співаки, актори.
У мріях граєм суперменів,
Дорослими кохання, щастя,
В подружжі граєм почуття,
І на роботі відданих лакеїв.
Ми граємо у ввічливість з батьками,
В авторитетність граємо з дітьми,
Ми граємо в життя, у сни,
Дожилися що граємо у мрії.
А справжність де вона? А цілі?
Можливо ми пограєм в душу?...
Чи пожартуємо у віру?
Колись все це мине...
Колись набриднуть джокери,
Ці темні лицарі,
Жахи, погрози та агресія.
Колись набридне хайпити,
Та мрії в лайках виставляти.
Все це піде, коли життя мине,
Розсиплються всі ролі за годину,
Актор піде, а ти залишишся один.
Так може зупинимося ми грати?
Залишимо всі ролі ми театру.
Попереду життя у нас,
Так граймо себе, щоб хтось колись
Наважився зіграти Вас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831972
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2019
автор: Сергій Тімченко