Ти був. Ти є. Ти будеш
В глибині чужого Всесвіту тяжінням неземним,
Мене колись забудеш,
І весну чекать навчишся до тридцятої зими.
Без слів. Без мук. Красиво
Залишаєш замість прірви горизонт і вертикаль,
Твій шлях, закон і силу
Для мого буття не вичислили Ньютон і Паскаль.
А може це й на краще?
Перехрестя чорно-білого "Прощай" вже розпливлось.
Іди собі у хащі,
Я повірила у думок матеріальність - все збулось!..
22.06.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831922
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.04.2019
автор: Амідала Саудаде