Боси́ми ногами вона ступала,
Стежку до життя впевнено топтала;
І гриміла буря над головою,
Хай би там кінець, я буду лиш собою!
Навіть у землі рани розійшлися:
Хай би там кінець, а ти все молися...
Стріли язиків в спину уп'ялися,
А ти далі йди, за життя борися!
Зрада, помста й біль, люба, все позаду..
Ти забудь, як сон, як страшну баладу!
Хай би там кінець - ти не вір в почуте,
То ворожа злість: ядовита й люта!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831907
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.04.2019
автор: Ірина Сонячна