КВАДРАТИ ПО ВОДІ

О  ні,  мовчить!  Давайте  про  погоду.
Лиш  не  торкайтесь  словом  до  води  –  
Каміння  не  вертається  зісподу,
Вона  не  та,  що  ти  собі  заводив,
Пощезли  й  кола,  котрими  водив.

Колишній  друже,  ви  мені  байдужі.
Я  з  Вами  відтепер  лише  на  ви.
Вужі  повзуть  водою  і  не  тужить  
По  вам  ніхто,  чекаючи  новин,

Чекаючи,  щоб  ви  хоча  б  наснились.
Ми  навіть  в  сні  тепер  би  не  пили.
О,  як  пила…  Давно  лежить  без  сили
Моя  любов,  що  колами  водили,
Що  псом  лизала  лезо  у  пили.

Сп’янівши  від  смаку  своєї  ж  крові
Цей  вовк  поліг.  Тобі  його  «привіт».
Напої  мрій  завжди  такі  сурові,
А  шрами  зрад  незгойні  і  криві.

Якщо  не  мав,  то  ніби  і  не  втратив,
Прости  мені,  хоч  ви  мені  не  ти.  
Так  можна  й  душу  в  м'ясо  розідрати
Вужі  лишають  в  пам’яті  квадрати.
У  нас  обох  порізані  роти.

[i]©  Марґо  Ґейко[/i]

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831896
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 06.04.2019
автор: Марґо Ґейко