В житті часто буває, як людина страдає,
То ховаються зорі, світять лиш ліхтарі.
Хмари вітер ганяє, Місяць в небі ховає,
Солов’ї починають при вечірній зорі.
Приспів:
Ясні зорі на небі берегтиму для тебе,
Поки Місяць із гаю солов’я приведе…
Прихилю тобі небо, в цьому бачу потребу,
Ти тоді зрозумієш, що є справжній ЕДЕМ.
До безтями закоханий, наче птах наполоханий,
У політ я збираюся, лиш шукаю крило.
Я орлом попід хмарами, ретушований чарами,
Поведу тебе орлице, де дитинство пройшло.
Пр.
Свої крила розправимо, ну а долю заставимо,
Долі дві об’єднати наші в долю одну.
Все що в серденьку маємо, лише трохи підправимо,
Обоє із радістю злетимо у весну.
Пр.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831745
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.04.2019
автор: Віталій Назарук