МІСЯЧЕНЬКО


Місяченьку,  дуже  прошу,  перестань  світить,
Бачиш  же,  як  мені  важко,  бачиш,  як  болить.
Мені  зараз  дуже    сумно,  в  моїй  душі  ніч,
Не  ятри  мого  серденька  і  не  протиріч.

Прошу  Тебе,  Місяченьку,    дуже    не  світи,
Бо  ніхто  уже  не  буде  до  мене  іти.
Світи  собі  в  чистім  полі,  в  гаю,  біля  річки,
Світи  ясно,    Місяченьку,  де  ростуть  смерічки.

Світи  ясний  Місяченьку,    де  високі  гори,
Заховайся  в  синю  хмару,  як  побачиш  горе.
Спивай  росу  Місяченьку,  з  запашного    зілля,
Посміхайся      Місяченьку,  де  гучне  весілля.

Поглянь  Місяцю  в  віконце,    де  милий  дрімає,
Усміхнись  йому  тихенько,  мо  мене  згадає?
 А  як  ні….  То    повертайся  і  світи  до  рання,
Прийде  день  новий,  весняний,    а  за  ним  -  кохання

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831652
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.04.2019
автор: Валентина Рубан