Краплини надвечір’я збираються в тенетах
Дерев холоднокровних, що прагнуть зацвісти.
Невимушена зустріч – не час розмов відвертих,
Про відчай потаємний писатимуть листи.
Впадуть з небес на землю безсмертні чари ночі,
Розтане слід багаття на горизонті мрій.
Прибою не відмовиш, коли казки шепоче,
Пісок слухняний знає, що програно двобій.
Змітає вітер хмари зі столу потойбіччя,
У лабіринтах всесвіту немає стін тривких.
Сузір’я знають правду – на них чекає вічність,
Лиш треба оминати поставлені пастки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831643
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.04.2019
автор: Юлія Рябенко