Дивний сон

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=8mBPCsttFJY[/youtube]
[b]ДИВО-СОН[/b]  
[i](Частково  перефразована  відома  дитяча  пісня,  на  випускний  для  четвертокласників  адаптований  текст  про  моїх  учнів)[/i]

Ви  не  повірите  нам  друзі,
Усім  той  самий  сон  наснився.
Де  ми  –  дорослі,  не  школярики
Де  мрія  кожного  здійснилась.
Професор  Льоша  –  викладач  чудовий,
Віталій,  Макс  журнал  відкрили  новий,
Працює  в  школі  вчителем  Марія,
В  салоні  моди  –Віка  і  Софія,
А  наша  Лєра  –  це  яскрава  зірка,
А  у  лікарні  –  лікар  наш  Сергійко.

Ось  чути  сміх  і  чути  гамір,
Юрба  дітей  біжить  за  нами,
Це  не  ляльки  –  це  наші  діти,
А  ми  дорослі  –  тата  й  мами.
Готують  мами  Віка  і  Cофія
Синочоки  б’ються  Макса  та  Сергія,
Вчить  мама  Лєра  на  шпагат  сідати,
А  Льоша  з  дітьми  йде  у  сквер  гуляти,
Віталій  на  збори  в  школу  поспішає,
А  мама  Маша  торти  випікає.

Ось  ми  старенькі  в  окулярах,
Плетем  шкарпетки,  внуків  нянчим.
Смачні  печемо  пиріжечки,
І  любим  поратись  на  дачі.
Бабуся  Маша  сто  рецептів  знає,
Город  найкращий  дід  Віталій  має,
Діди  Максим  з  Лексійом  в  шахи  грають,
А  Віка  й  Соня  заплітать  навчають,
А  дід  Сергій  вірш  з  внуками  вивчає,
А  баба  Лєра  гарно  вишиває.

З  тих  пір  як  диво-сон  скінчився
Не  поспішаєм  підростати.
Стрибає  дощик  по  калюжам,
Улюблених  ляльок  гойдаєм.
Максим  і  Віка  -  вчиться  на  відмінно,
На  Барбі  одяг  шиє  в  нас  Софія,
У  ігри  грають  Льоша  і  Марія,
А  Лєра  з  бісеру  плете  браслета,
Віталик  не  зліза  з  велосипеда
Сергій  збирає  гроші  на  мопеда

[b]ОРИГІНАЛ:
"ДИВО-СОН"  Муз.  та  сл.  Н.  Антоник[/b]
Ви  не  повірите  нам  друзі,
Усім  той  самий  сон  наснився.
Де  ми  –  дорослі,  не  школярки
Де  мрія  кожної  здійснилась.
Професор  Люда  –  викладач  відмінний,
І  журналіст  газети  наша  Інна,
Працює  в  школі  вчителем  Христина,
В  салоні  моди  –  перукар  Ірина,
Яскрава  зірка  –  то  Мар'яна,
А  у  лікарні  –  лікар  Андріана.

Ось  чути  сміх  і  чути  гомін,
Юрба  дітей  біжить  за  нами,
Це  не  ляльки  –  це  наші  діти,
А  ми  дорослі  –  їхні  мами.
Смачний  обід  готує  мама  Люда,
Синочок  в  мами  Інни  скоро  буде,
На  фортепіано  грати  вчить  Христина,
Гуляє  з  дітьми  в  скверику  Ірина,
На  збори  в  школу  поспіша  Мар'яна,
Пече  тістечка  мама  Андріана.

Ось  ми  старенькі  в  окулярах,
Плетем  шкарпетки,  внуків  нянчим.
Смачні  печемо  пиріжечки,
І  любим  поратись  на  дачі.
Бабуся  Люда  сто  рецептів  знає,
Квітник  найкращий  бабця  Інна  має,
Читає  новий  детектив  Христина,
І  робить  внучці  зачіску  Ірина,
Вчить  новий  віршик  з  внуками  Мар'яна,
І  вишиває  бабці  Андріана.

З  тих  пір  як  диво-сон  скінчився
Не  поспішаєм  підростати.
Стрибає  дощик  по  калюжам,
Улюблених  ляльок  гойдаєм.
У  школі  Люда  вчиться  на  відмінно,
На  Барбі  одяг  шиє  наша  Інна,
В  ризинки  бавиться  мала  Христина,
Плете  браслети  з  бісеру  Ірина,
Додому  мчить  на  роликах  Мар'яна,
Із  цуценям  гуляє  Андріана.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831351
Рубрика: Літературна пародія
дата надходження 01.04.2019
автор: Інна Рубан-Оленіч