Що ліпить нас?
Життя. Чи ми самі.
Що гірше?
Комплекс меншовартості.
Чи фактор переваги.
Шукаю відповіді в кожному псалмі.
Знаходжу плюс ― в амбітності.
І мінус ― у відваги.
Комусь любов —
значно глибша за море.
А декому —
менша, ніж голки вістря.
Одним — небо ясне, прозоре.
Другим — сіре й на голову тисне.
Комусь гріх —
елемент випадковості.
Просто сталось так —
прояв слабкості.
Іншим —
повний занепад духовності,
втрата раю й життя без радості.
Неоднакові.
Всі по-різному.
Так несхожі.
Але всі ми — знакові,
неосяжні, відмінні, розбіжні ми.
Кожному — своє.
У всіх — по-всякому.
Крок у майбуття…
Рух у нескінченність…
Незбагненні шляхи в невідомість…
Наше буття —
то наша свідомість.
Чуже життя —
то тільки хибна видимість.
© Ольга Береза
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831272
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.04.2019
автор: Ольга Береза