Летять…

Дощі  з'їдають  сніг,
Весна  в  смаках  примхлива!..
Час  перейшов  на  біг
—  Це  так  несправедливо!

За  веснами  встигать,
За  лі́тами,  літа́ми...
Приборкать,  приручать
Жертовними  дарами

Впіймать  за  сім  замків,
Щоб  ані  руш,  та  —  де  там!..
Не  наздогнать  років
Ні  громам,  ні  кометам

Від  істин  до  химер
Рукою  не  подати
І  гострий  зір  завмер,
В  передчуттях  розплати

Тверда  рука  тремтить
Все  більше  та  помітно
І  не  збагнути  мить
—  Так  тонко  це  й  тендітно,

Що  й  пам'ять  не  бере
На  себе  забагато
Не  муч  її,  не  тре...
Фантомів  обіймати

Не  варто  вже  ятрить
І  так  й  бо  незгоїмі
Хай  кожен  з  них  летить,
А  ми  уже  за  ними

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831242
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2019
автор: Ніколя Петрович