Йду твоїми слідами, як навіжена
Перериваю догори дригом вулиці
Малюю часові полюси
Ти завтра є, а сьогодні тебе немає
Коли опівночі на півночі з'являється світло
Приходиш в ранковій тиші
Сідаєш на підвіконня неначе голодний голуб
І тиша шепоче в прості пустоти
Зовсім не важко йти з ліхтарями посеред літнього вечора
Важко розплющити при цьому очі
Тримай за руку, але не мене
Я вже якось сама піду
Притримаюсь за когось, а може і за тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831233
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2019
автор: Тина Зарова