Тихесенько цокав…

Тихесенько  цокав  старенький  годинник,
і  місяць  дивився  в  обдерте  вікно,
Тремтіло  сплетіння  тонких  павутинок,
проектор  крутив  чорно-біле  кіно...
В  каміні  жевріла  червона  жарина,
і  кіт  муркотів  на  стареньких  руках,
А  стрілки  гортали,  мов  книгу,  години,
і  вітер  свистів  у  тонких  вітряках.
Рипіла  на  вулиці  хвіртка  іржава,
і  чай  з  чебрецю  парував  на  столі,
З'явилася  в  темряві  зірка  яскрава,
і  зникла  із  місяцем  в  сивій  імлі.
А  очі  дивились,  як  кадри  мінялись,
неначе  уривки  німого  життя,
Старенькі  вуста  в  самоті  посміхались,
під  цокання  стрілок  стрімкого  буття...
***

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831185
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2019
автор: Sukhovilova