Соромно здатись на милість,
Слабкість явити світу,
Струнами тягнуться жили,
Губи шепочуть молитву.
Знаю, гординя – гріховна,
Напнуті туго вітрила
Винесуть в море мій човен,
Навіть, якби й не хотіла.
Соромно скласти знамена,
Руки в біді опустити,
Може напруга й даремна,
Тільки стоять піраміди -
Сенсу здоровому – докір,
Виклик і доказ виразний.
Шрами ховаю глибокі,
Здам їх сумлінням до лазні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831065
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.03.2019
автор: Оксана Дністран