/до картини/
Життя вирує…. освітлені дороги,
І гул машин, аж нервує, дуже страшить,
Знов не прийняли, покинуті пороги,
В кожного серце, нестерпно, ой так болить.
Мідні паркани, від світу загорожі,
Чаклунство долі, десь щастя загубилось,
Ідуть прохожі, чом погляди ворожі,
А їм так жити… ніколи і не снилось.
Душа страждає за терпке, гірке життя,
В обійми горнить,хай доброта зігріє
Боже творіння теж бажає майбуття,
Тепло, як сонце, мрія в душах зоріє.
Люди, згляніться! Нині й він не сирота,
Для усіх прилисток - дорога камінна,
Грошей не варта, його ніжність й доброта,
Запам`ятайте, адже вона безцінна!
30.03.2019р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831042
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.03.2019
автор: Ніна Незламна