Тебе нічка, прошу досить,
Чорні погляди кидати,
Хай світанок, трави зросить,
Сон повернеться до хати.
Нехай сонечко ранкове,
Промінь землю, всю пробудить,
І повітрячко, медове,
Із омани нас виводить.
Всім придасть, віри й надії,
У весняний день, чудовий,
Та розвіє думки лихі,
Вітерець стрімкий, бідовий.
Видатний день у народу,
Йдемо долю вибирати,
Тож за волю і свободу,
Щоб не бідкалася мати!
Та війні, вже край покласти,
Зустрічати доньок й синів,
Збудувати життя власне,
Та не бачить,смерть й страшних снів!
Щоб ніч тиха, ясноока,
Лелеки,мирно по водах,
Й веселіше грала скрипка,
Добрим людям, що на Сході.
Чого ж нам, сидіти вдома!
Тож у злиднях, досить жити!
Давно всіх, вже взяла втома.
Тож йдем дружно вибирати!
20.03.2019р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830903
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2019
автор: Ніна Незламна