я втікаю, як завжди, ти знаєш.
ти вже звик до моїх помилок.
тільки й щастя від мене втікає,
я за ним і над прірвою крок.
неважливі слова і їх колір.
тільки вчинки, хоч сіро-німі.
випускаєш з них крила на волю,
а вони у зневірі - пітьмі.
бо я вся розчинилась бажанням,
не стає мене щастям, прости.
ти вже звик до терпкого чекання,
бо зі мною, ти з болем на ти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830885
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.03.2019
автор: Квітка))