На автоматі

В  безмежних  межах
Усіх  усюд
Шукає  Вежі,
Блукає  люд

Не  жінка,  ніби
Й  не  чоловік
Який  це  вимір,
Який  це  вік?..

Незнаний  колір
Забутих  снів
Не  вчить  ніколи,
Що  світ  здурів

Ми  всі  удома,
А  в  нас  —  не  всі!
Душа-судома,
Біг  в  колесі

Приспів

Ключі  від  хати
Забув  у  хаті...
Шалена  паті,
На  автоматі

Життя  в  форматі,
По  абонплаті,
На  автоматі,
На  автоматі,
На  автоматі,
На  автоматі!..

***

Діла  людини
Пішли  у  сток,
У  конюшини
П'ять  пелюсток

Гучні  ті  гасла,
Духовна  вись
Давно  загасли
—  Ми  дожились

Ми  —  боги-клони,
Ми  —  самозвань,
Природи  лона
—  Ганьба  стараннь

Самі  не  знаєм,  
Куди  зайшли...
Так  ось  і  маєм!
—  Щоб  так  жили!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830826
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.03.2019
автор: Ніколя Петрович