Ой, як часто буває…


Прокидалося  село,  впали  роси  ранні
Розлетілися  чутки,  приїхала  пані
На    крутезній  машині,  до  баби  Килини
Фоткалась  на  всі  боки,  поблизу  калини.
Гомонять  -    гонорова,    тож  була  в  Європі
Одягла  круті  шорти  емблема  на    (*  опі)
Ніби  ота    краля,  струнка  синьоока
Кажуть,  розбагатіла,  хоч  і    одинока…
Й  до  Сашка    долетіла,  оця  звістка  нині
Чого  чекати,  спішив,  їхав  на  машині
Але  в  нього,  що  правда,  біленька,  старенька
Це  ж,як  для  села  зійде,  втішалася  ненька
І  колеса  високі,  горда  назва  «Нива»
Давно  вийшла    із  моди.  Тож  сім`я  щаслива.
Йому  тридцять    минуло,  а  дівки  немає
Ой,  часто  дрова  рубав…Кров  в  судинах  грає
Воно  б,  давно  одруживсь  та  вибрать  не  в  змозі
Як    приведе  додому,  зразу  ж  на  порозі
Мати  зміряє  до  ніг,  каже  не  підходить
Пишна,  а  ота    худа,    ніяк    не  угодить.
Її  гордість    розпира,  пишалася  сином
Любила  погомоніть,  вечором  під  тином
Все  тлумачить,  молодий,  куди  поспішати?
Щоб  була  гарна  й  гідна,  треба  вибирати
Щоб  і  хата,    і  в  хаті  й  машина  крутіше
Ти  ж  у  мене  красунчик  -    роздивляйся  ліпше.
Ось    так…  і  цього  разу,  коли  проводжала
-  Синочку,  придивися,  щоб  всім  догоджала
Їхав,    слухав  Винника,    голосно  далеко
                                                       Їй  все  просто-  бубонів,  а  мені  ж  нелегко
Напевно  вже  зо  двадцять,    водив  красунь  сміло
А  після  останньої,    все  село  гуділо
Сам  директор  колгоспу,  пропонував  доньку
Аж  до  річки  линуло  -  Я  не  хочу  Соньку
За  серце  хваталася,  його  ненька  знову
Волала,  як  без  тями,  -  Повівся  на  змову
Батько  хоче  прийняти,  бо  знає  надійно
Більш  -  менш  порядна  дівка,  хоче  спать  спокійно
Мені  ж    зачіска  «каскад»  й  русяве  волосся
Не  зовсім    до  вподоби!  Й  на  очі  мов  коса…
Коли  зирить  з  під  тишка  й  усмішка,  аж  до  вух
Здаля,    як  та  жирафа,  як  вдягне  капелюх.
Врешті  під`їхав,  до  хати,  де  музика  грала
На  подвір`ї  Килина  в  мішки  траву  клала
Поруч  машина  ФІАТ,  колір  синій  -  синій,
І  …  чемно,  -  Добрий  день,  вам  !-    сказав  господині
Та  привітно    за  хвіртку,    взялася  руками
А,  що  Сашко  -  напевно,    стрічать  з  рушниками
І  хліб  -  сіль  подавати,  уже  скажеш  нині
Прийшов  руку  просити?  Вмить,  гукну  Христині…
-  Я  оце,  -переминавсь,  із  ноги  на  ногу
-  Щось  машина  затихла,  -  утратив  відвагу
Аж  тут  в  дверях  Христина,  -    фарбована  лялька
-О,  сонце  моє,  Сашко…  Голівка  біленька
Казав  руда,    в  веснянках,  годі  вже  брехати
Ну,  давай,  не  соромся,  тож  заходь  до  хати.
Пора  знову  відновить  приємні  стосунки
Не  забула  про  тебе,  привезла  дарунки…
А  Килина  за  вила,  -    А  я  спішу  в  поле…
Підморгнула  онучці,    обличчя  веселе
Танцювати  хотілось,  значить  погуляєм
На  весіллі  вже  скоро,  молодість  згадаєм…
В  хаті  тихо,  привітно,  штори  опустила
Мило  в  очі  погляда,  губу  закусила
-  Сорочку  приміряєш?  Відразу  обмиєм…
Чи    зразу  за    зустріч,  ми  Шампанське  відкриєм  ?
Христя  сіла  на  ліжко,  позирає  скоса
Наливай,  не  соромся,  ледь  зморщила  носа
Йому  туман  в  голові,  пригадав  той  вечір
Та  я  ж,    іще  не  пив,  нині  згадав,  чай  -    чифір
Як  після  гульки  пили  й    на  ліжко  розлили
Горіли  вдвох  в  гріхові    і  свічки  палили…
Пусті  келихи  вина,  солодкі  цілунки
 Вже  світало  надворі…  Нащо  обіцянки…
Прокидалося  село,  корова  ревіла
Гавкав  пес,  чиясь  постать,  хвіртка  заскрипіла
Сашко  бурмотів  під  ніс,  у  обіймах    Христі
-  І  це..  .    кого    біс  приніс,  -  не  ховав  лютості
До  вікна  нишком  зирив,  тож  здається  ненька?!
-  Ти  полеж,  зараз  прийду,  моя  дорогенька
І  швидко  вскочив    в  штани,  виходив  із  хати
От  трасця,  що  за  життя  -  досить  чатувати
Килина  біля  курей,  голосно  ззивала
А    мати  знервована,  руками  махала
-  Синку,  пішли  додому,  чому  забарився?
Та…  Я  оце  матусю…  Вчора  одружився…
****
Ой,  як  часто  буває,    любов  материнська
Так  жити  заважає    її  гордість  панська…
Для  двох    щастю  радіти,  часто  перешкода
Так  швидко  роки  біжать,  час  сплива,так  шкода...

26.03.2019р

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830549
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2019
автор: Ніна Незламна