До батька

Лелеки  знову  повернулись,
Вже  не  зустріти  тобі  їх.
Крилами  ніжно  пригорнулись
До  місця,  де  у  землю  ліг.
Душа  твоя  їх  так  чекала,
Раділа  щиро,  мов  дитя,
Весну,  лелек,  вона  вітала…
Ти  не  пішов  у  забуття,
Душа  твоя  пішла  на  Небо,
Твій  дух  живе  посеред  нас.
Любити  треба,  жити  треба,
Щоб  вогник  твій  для  нас  не  згас.
Ти  заповіт  любові  лишив,
Для  багатьох  взірцем  ти  був.
Цей  заповіт  стражданням  вишив,
Нікого  в  ньому  не  забув!
На  Небі,  вірю,  знайдеш  спокій,
Радій  між  янголів,  душе!
Ти  там  не  будеш  одиноким,
Лелек  на  Небо  Бог  пошле.
24.03.2019
©  Ю.  Кишеня

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830288
Рубрика: Присвячення
дата надходження 24.03.2019
автор: Юлія Кишеня