Кровава роса…

Горить  Кровава  роса
маковим  цвітом...
Сльози  матерів
л'ються  п'ятий  рік...
Де  кінець  війні?
Господи,  допоможи,
не  витримує  ні  серце,
ні  Душа...
Рідні  також  не  дожили
до  доброго  часу,
не  відчули  свободи,
спокою  у  своїй  домівці.
Не  допустимо  кровавого  судного  дня  на  Землі,
своїми  руками,
кажуть  тоді  замовкне
навіть  півень  -  не  зустріне  світанок,
а  за  ним  замовкнуть  усі  півні  довколо,
це  й  буде  останнє  земне  коло...



Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830106
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.03.2019
автор: Svitlana_Belyakova