Давай прийдемо у долину,
де стадо вкрадене стоїть,
бо десь поділись ті “герої,”
що викрали у нас колись.
Нема уже і охорони:
кому безплатно працювать?
Сміття залишилися тонни,
то ж доведеться прибирать.
Вони тут півнями ходили:
усе тут наше і півострів наш,
багато їх і приїздило,
звідки були? Китай там ваш.
Уже косим неситим оком
багаті землі оглядав сусід,
там грошенята уже косить,
тайгу рубає й заселяє схід.
Казав, що забране рятує,
не треба їм так довірять,
Китай чекати довго вміє,
ще трохи може зачекать.
А ми спускаємося у долину,
стадо залишене отам стоїть:
худе, обдурене і хворе,
отож, давайте лікувать.
20.03.2019.
Світлина із інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829899
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2019
автор: Светлана Борщ