У вічності, з надією про тебе,
Моя душа літає серед неба,
Серце подумки з тобою,
Скажи кохана, що зі мною.
Можливо в снах я заблукав цієї ночі,
А може потонув, поглянувши в твої красиві очі,
І ти неначе ніч, солодка й таємнича,
Серед темряви сховала від мене обличчя.
Але я пам'ятатиму його завжди,
Воно неначе зірка в небі, веде мене туди де ти,
Ця зірка випромінює кохання,
І для мене ця подорож не остання.
В розлуці з тобою не можу я жити,
У небі постійно я буду кружити,
Доки кохання своє не знайду,
Поки не приснишся, я не засну.
Спи мій котику, ласкаво спи,
Всі мої думки, щоб була щаслива ти,
Твій сон, охороняти буду я,
Поглянь у віконце, душа там моя.
Можливо не бачиш, але я вічно з Вами,
Вночі ніжно вкриваю своїми думками,
Добраніч бажаю щоночі,
І ніжно цілую найкрасивіші очі.
А як же хочеться під одіяло до тебе
Обійняти, прижати до себе,
Поцілувати край твоїх губ,
І сказати, мила я вже тут.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829665
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.03.2019
автор: hash