Як не писав до неї чемник, та відмовила.
Що тільки пан невиліковний від кохання
Не дарував, і на колінах, збожеволений,
Про що не мріяв цьомчиками умовляння…
..Навколо ж джмелика – долини квіток сяючих,
Яких чомусь не бачить вражений літун.
…Якщо кохаєш – відпусти з добром невдячницю:
Можливо має – свій план звабити мету,
Яка – лише її, кілкої, нетерплячої…
Якщо кохаєш – відпусти до щасть її,
Її майбутнього життя, її сім,ї.
Крім тебе – сонечки є, дощики і вітер.
Й тобі всміхається, назустріч, люди й літо!
17.03.19 р. («З ранньо-весняних переживань» )
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829631
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.03.2019
автор: Юхниця Євген