Миті весни

[i]У    коренях  -  віра,  у  серці  -  любов.
Під  небом  надія  повернеться  знов
Дощами  родючими  на  свіжі  грунти...
Які  ж  бо  співучі  є  миті  весни  !
Яка  ж  бо  летюча  є  моя  душа  !
(Коли  зимою  біля  батареї
Тепла  шукала  наче  феї,
Бо  не  могла  зігрітися  ніяк  -
Серед  людей  та  все  чужак.)
Я  відпускаю  нарешті  пташа,
А  сам  йду  поратися  садом  буття.
[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829595
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.03.2019
автор: Мандрівник